Стандарти якості води

Чиста вода та питна вода – це не одне й те ж. Чиста вода для кожного своя; для хіміка це - дистилят; для рибалки - вода, у якій живе риба, а для шофера – та, яку можна залити в радіатор.
А от термін «питна вода» позначає відповідність води до її стандартів. У кожній країні вони свої; крім того, є стандарти Всесвітньої організації охорони здоров’я та регіональні стандарти в окремих країнах. Ми будемо керуватися українським стандартом; зараз в Україні відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров’я від 12 травня 2010 р. №400 затверджено Державні санітарні норми та правила "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною". Таким чином, для нас «питна вода» - це така вода, склад якої відповідає вимогам ДСанПіН (державні санітарні правила і норми). У такій воді вміст усіх шкідливих домішок та корисних речовин (які при перевищенні нормативу теж стають шкідливими) знаходиться в межах ГДК – гранично допустимих концентрацій.

Параметри питної води поділяються на три групи: органолептичні якості, показники бактеріального та санітарно-хімічного забруднення. Органолептика - це прості оцінки запаху, смаку, кольору та мутності; їх споживач підсвідомо робить сам. ГДК стосовно бактеріального забруднення дуже прості: нормативи ЄС, США та ВОЗ визначають, що його взагалі не повинно бути. Наш ДСанПіН 2.2.4-171-10 дає такі цифри: не більше ста мікроорганізмів на один кубічний сантиметр та не більше однієї бактерії типу кишкової палички в одному літрі колодязної води; вода з водогонів, бюветів та бутильована повинна не містити кишкових паличок взагалі. На практиці відсутність бактерій при проведенні одного аналізу не є показовою; бактеріальний контроль передбачає регулярні мікробіологічні дослідження через певні проміжки часу.

Показники санітарно-хімічного забруднення не визначаються на око чи на смак. Ці показники виявляють досить трудомісткі аналізи. Про їх результати, і найголовніше – про те, як їх розуміти, ми й поговоримо далі.

Усі нормативи (і наш ДСанПіН 2.2.4-171-10 також) можна представити у вигляді таблиць із ГДК певних речовин. Оці встановлені гранично допустимі концентрації якраз і є тією межею, яка відділяє «хорошу» воду від «поганої». А як розуміти «допустимі», для кого та як надовго? І де пролягає та «границя»? І чи вона встановлена виходячи із турботи про здоров’я людини, чи виходячи із якості наявної води та технічних (фінансових) можливостей її очищення? Співставлення норм питної води ВОЗ та різних країн показує, що у нормах об’єктивно зафіксовано турботу про здоров’я людей. Хоча деякі розходження й є, але в цілому вимоги до води у різних країнах дуже близькі між собою.

Стосовно терміну «допустимі», то його слід розуміти й трактувати таким чином.

По-перше, практично виключається можливість того, що у воді з-під крана (зі свердловини, колодязя тощо) буде наявний весь «букет» забруднювачів або ж його більша частина. Кожне конкретне джерело водопостачання має свої характерні недоліки, зумовлені місцевими умовами (характер техногенного забруднення, склад води, що приносить ріка, особливості вміщуючих гірських порід і т. д.). Тому перевищення норми буде по двох-п’яти (рідко більше) показниках, і процес очищення буде спрямовано саме на ці речовини.

По-друге, ГДК не визначає, чи захворіє людина після уживання води. ГДК визначається як доза шкідливої речовини, що її можна приймати із водою щодня на протязі всього життя без наслідків для здоров’я. При цьому враховується, що людина випиває 2-2,5 л води на добу та що шкідливі речовини організм отримує як із водою, так і з їжею та повітрям.

По-третє, при визначенні ГДК взято до уваги, що крім середньостатистичних здорових людей є ще й діти, літні та хворі люди; їх організми мають порівняно більшу вразливість. Тож ГДК забруднюючих речовин визначено таким чином, щоб «офіційно визнана» чиста вода була нешкідливою для дітей, літніх та хворих людей.

Виходячи із наведених вище міркувань та із врахуванням норм, можемо визначити параметри якісної питної води таким чином.
– Вода прозора, без запахів та неприємного смаку.
– Має кислотність у межах 6,5-8,5 та жорсткість 1,5-7,0 ммоль/л.
– Має сумарну мінералізацію в межах 0,2-0,5 г/л.
– Шкідливі хімічні домішки або складають малу частину їх ГДК, або відсутні взагалі (строго кажучи, їх концентрації настільки низькі, що лежать за межею можливостей сучасних аналітичних методів).
– Не містить хвороботворних бактерій та вірусів (їх кількість не досягає порогу можливостей сучасних аналізів).


Про деякі забруднювачі води варто сказати окремо кілька слів. Зверніть увагу, що шкідливі для здоров’я людини хімічні речовини найчастіше викликають рак або «б’ють» по печінці та нирках, які є «очисними спорудами» людського організму.

Пестициди. Це - група різноманітних речовин, що використовуються у сільському господарстві для боротьби із бур’янами, комахами та гризунами, включає понад сорок найменувань. Серед пестицидів є речовини більше або менше шкідливі, але усі вони тією чи іншою мірою отруйні; щонайменше півдесятка пестицидів є канцерогенами, тобто сприяють виникненню раку. Із полів вони потрапляють у водні басейни, а звідти - у питну воду. Якщо концентрації небезпечних пестицидів дуже низькі, порядку нанограмів-мікрограмів на літр, вони не шкодять людині, організм із ними упорається без наслідків.

Нітрати в організмі людини перетворюються в нітрити, а ці останні взаємодіють із гемоглобіном крові, порушуючи його функції. Результатом є киснева недостатність, авітаміноз та інші розлади обміну речовин.

Залізо у воді зустрічається у різних формах та має різне походження; його надлишок шкодить печінці та репродуктивній системі людини, а також погіршує кров.

Марганець, якщо його забагато, пошкоджує різні органи людини та має мутагенну дію; особливо шкідливим є його вплив на дитячий організм, що росте.

Хлор. Хлором знезаражують воду, оскільки цей газ є потужним окислювачем, здатним знищити хвороботворні мікроорганізми. До поверхневих водозаборів разом із стічними водами потрапляє багато сполук, із якими хлор реагує. У результаті виникають більш шкідливі, ніж сам хлор, речовини. Наприклад, з’єднання хлору із фенолом; вони надають воді неприємний запах, впливають на печінку та нирки, але у малих концентраціях не дуже шкідливі. Також можливі з’єднання хлору із бензолом, толуолом, бензином і так далі; як результат утворюються діоксин, хлороформ, хлортолуол та інші канцерогени.

А чи можна знезаражувати воду інакше, без хлору (заразом і без фтору, котрий також не є цілком безпечним)? Використовувати для цієї цілі срібло (а такий спосіб відомий ще зі стародавніх часів) дорого, особливо якщо врахувати величезні об’єми води, що використовуються сьогодні людьми. Свого часу було запропоновано метод озонування води. Озон - газ, молекула якого складається із трьох атомів кисню; він - активний окислювач, здатний знищувати хвороботворні мікроорганізми. Але з’ясувалося, що озон також реагує із багатьма забруднюючими домішками води (напр., із фенолом), і продукти, що утворюються в результаті реакцій, є більш токсичні, ніж відповідні сполуки хлору.

Вихід у цій ситуації (принаймні, найбільш прийнятний для систем водопостачання індивідуальних будинків) - знезараження води за допомогою ультрафіолетового опромінення.

У зв’язку із розвитком фармацевтичної промисловості та зростанням щільності населення людство саме створило іще один вид забруднення води - ліками та гормональними речовинами. Хоча медикаменти й використовуються у малих дозах, але людський організм велику їх частину не засвоює чи розкладає, а виводить назовні. Таким чином, сильнодіючі та хімічно стійкі речовини, нехарактерні для "дикої" природи, хоч і в мізерних концентраціях, але потрапляють у поверхневі води.

Подальше накопичення чи розклад лікарських препаратів та гормональних речовин у природі – процес не вивчений до кінця, але головне – дані про це "закриті", оскільки вони стосуються інтересів могутніх міжнародних фармацевтичних компаній. Фрагментарні відомості, що доходять до громадськості, свідчать ось про що. Сучасні технології не здатні очистити воду від гормонів; недаремно у нашому ДСанПіН 2.2.4-171-10 про гормони немає згадки. Найбільше викидається у довкілля естрогенів; вони є складовими жіночих контрацептивних препаратів. Також їх містять деякі пестициди, продукти нафтопереробки, пластмаси, харчові добавки, косметично-парфумерні засоби. Споживання чоловіками води із вмістом естрогенів призводить до зниження їх репродуктивної функції та, можливо, гомосексуальної переорієнтації. Поки це - гіпотеза, оскільки фактичний матеріал такого ґатунку накопичується дуже важко та повільно. Але схоже, що й таким чином Природа бореться зі своїми "підкорювачами" зброєю ворога...

Так чи інакше, чекати на підтвердження або спростування цієї гіпотези краще, споживаючи незабруднену воду. Наприклад, зі свердловин, що пробурені на захищений глинами водоносний шар.

Корисні властивості води

Вода – хімічна речовина, що є оксидом водню. Здавалося би, чим корисна вода якщо до її складу не входять ні вітаміни, ні мікроелементи, ні мінерали (виключенням є мінеральна вода)? Відповідь проста, вода – основа усього, більше 70% земної кулі покрите водою, людський організм приблизно на 80% складається з води. Вода – найважливіша складова кожної живої клітини. При дефіциті води виникає дисбаланс, що порушує життєдіяльність, і що нерідко призводить до загибелі клітини.

Якщо користь води для вас не очевидна, то явища, що викликаються в організмі при дефіциті води (обезводненні) очевидні і дуже неприємні. Першої від нестачі води страждає нервова система, оскільки окремі її органи (зокрема головний мозок) на 85% складаються з води. Порушення, викликані дефіцитом води в клітинах нервової системи, відразу проявляються у вигляді болів, найчастіше це різко виникаючий головний біль. Кращими ліками в цьому випадку буде не пігулка, а пару склянок чистої прохолодної води. Другим від нестачі води починає страждати травний тракт, їжа гірше перетравлюється, погано просувається по кишковику (порушується перистальтика), нерідко виникають запори. Головними ліками в цьому випадку також являтиметься вода, звичайна, чиста, в достатній кількості. Список можна продовжувати і далі, проте результат буде один – вода життєво потрібна кожній системі організму, кожному органу, кожній клітині.

Чим ще корисна вода?

Будучи універсальним розчинником, вода покращує живлення клітин, розчиняючи потрібні мінерали, мікроелементи і вітаміни, вона транспортує їх від клітини до клітини (міжклітинна рідина і є вода), забезпечуючи їх нормальне функціонування і життєдіяльність. Недолік води призводить до утруднень в транспортуванні корисних речовин і викликає “голод” клітин, від чого вони гинуть. Вживаючи чисту воду без добавок (не чай, не кава, не компоти і киселі, а звичайну воду) ми забезпечуємо хороший тургор шкіри, здоровий колір обличчя, нормальний обмін речовин, струнку фігуру, бездоганну роботу мозку.

Вода – очисник, в ній також розчиняються різні шлаки, токсини і інші непотрібні організму речовини, з водою вони і виводяться назовні (через сечу, піт).

Вода – один з головних регулювальників в організмі, при підвищенні температури підвищується потовиділення, охолоджуючи поверхню шкіри. Вода виводиться з організму і при диханні (особливо це помітно на морозі, ми видихаємо пару).

Безперечна користь води і для людей, що худнуть, вона покращує метаболізм, сприяє спалюванню жирів і виведенню їх з організму. Вживання води в потрібній кількості дозволяє зменшити відчуття голоду, понизити апетит і нормалізувати обмін речовин.

Така різна вода: корисні властивості різних видів вод.

Вода сьогодні, швидше, категорія, ніж поняття, надто багато видів води доступні людині. Можна пити звичайну воду з водопроводу, талу воду, дистильовану воду, очищену в домашніх або промислових умовах, можна вживати мінеральну або термальну воду, кип’ячену або сиру. Краще всього пити очищену воду, це може бути бутильована, очищена в промислових умовах вода, або звичайна водопровідна вода, що пройшла фільтрацію в домашніх умовах. Пити багато мінеральної води не рекомендується, дистильовану воду називають “порожньою”, оскільки це продукт перегонки, вона також не несе користі. Деякі фахівці стверджують, що і кип’ячена вода не має корисних властивостей і краще всього пити “сиру” воду.

Об’єм потрібної кількості води вичислити також не складно, для нормальної життєдіяльності організму вимагається 30 мл води на 1 кг маси тіла. Іноді медики називають фіксовану цифру – не менше 2 л (8 склянок) води в добу.